Посилення контролю за гральним бізнесом
24 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні Законопроект 9256-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» (далі – Законопроект).
Як пояснюють автори, Законопроект розроблено з метою вдосконалення існуючої системи державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, а також з метою обмеження агресивної реклами азартних ігор, збільшення можливості захисту потенційно вразливих категорій населення шляхом запровадження нової підстави для включення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, а також підвищення платіжної дисципліни ліцензіатів щодо своєчасної сплати усіх обов’язкових платежів.
Якщо в чинній редакції Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон) встановлено, що органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (Уповноважений орган), то Законопроектом пропонується встановити, що Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор. Більш того, норми щодо складу та структури Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі – Комісії) пропонується виключити, а повноваження Комісії будуть розподілені між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор.
Таким чином, Законопроектом передбачається ліквідація Комісії та передача частини повноважень до профільного міністерства, яке в свою чергу буде займатися формуванням державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та до органу, який буде реалізовувати державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор.
Як поясняють автори Законопроекту, вказаний розподіл повноважень зможе підвищити ефективність процесів ліцензування та державного нагляду у цій сфері шляхом розмежування функцій прийняття нормативно-правових актів та забезпечення їх реалізації.
Також, у цілях попередження та подолання ігрової залежності передбачається, що вимоги щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією) встановлюватимуться Кабінетом Міністрів України, а на період дії правового режиму воєнного стану обмеження участі військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх здійснюватиметься шляхом їх внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Якщо чинна редакція Закону у разі допуску до азартних ігор осіб, участь яких в таких іграх заборонена, зобов’язувала організаторів азартних ігор сплатити компенсацію у розмірі десятикратного розміру програшу таким особам, то Законопроектом додатково встановлюється зобов’язання для організаторів азартних ігор сплатити таким особами компенсацію у розмірі суми, еквівалентної половині загального розміру штрафних санкцій, накладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор у зв’язку з допущеним порушенням.
Варто звернути увагу на посилення вимог до реклами азартних ігор.
Так, реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється:
1) у будь-яких аудіовізуальних та аудіальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження;
2) в онлайн-медіа;
3) в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
4) у спортивних, медичних, наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
5) засобами внутрішньої реклами;
6) на транспорті, у тому числі на транспортних засобах та обладнанні;
7) за допомогою заходів рекламного характеру;
8) засобами зовнішньої реклами;
9) у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного характеру, спортивних заходів та спортивних змагань, розважальних заходів;
10) у мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації;
11) пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування витрат для доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх;
12) розміщення зображення або згадування азартних ігор, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, на будь-яких товарах (предметах), крім розміщення на товарах (предметах), пов’язаних із організацією та проведенням азартних ігор;
13) надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв’язку.
Окрім того, у рекламі азартних ігор забороняється:
1) участь осіб, які не досягли 21-річного віку, у тому числі як фотомоделей;
2) участь волонтерів та/або військовослужбовців, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд військовослужбовців;
3) участь популярних осіб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами азартних ігор, а також використання зображень і згадок імен популярних людей,
4) героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
5) участь спортсменів, лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд спортсменів, лікарів;
6) використання тематики, пов’язаної зі стримуванням та відсіччю збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного стану, а також будь-яких патріотичних закликів та/або символіки, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, безпеки та оборони, патріотичне виховання або будь-які інші способи з метою створення оманливого враження про зв’язок між участю в азартних іграх та відсіччю збройної агресії Російської Федерації.
Законопроектом також передбачається заборона спонсорства для суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та заборона використання торговельних марок таких суб’єктів під час спонсорства.
У разі, якщо організатор азартних ігор порушує законодавство в сфері реклами азартних ігор, то Законопроектом передбачається збільшення штрафної санкції з 300 до 600 мінімальних заробітних плат (з 2 130 000 до 4 260 000 мільйонів гривень), а повторне порушення є підставою для анулювання ліцензії організатора азартних ігор.
Підводячи підсумок, хоча автори Законопроекту вважають, що такі зміни до Закону дозволять вдосконалити існуючу систему державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор, обмежити агресивну рекламу азартних ігор та збільшити можливості захисту потенційно вразливих категорій населення, однак під час підготовки Законопроекту не враховано те, що лише у 2023 році гральний бізнес сплатив податків у державний бюджет на суму більше ніж 10 мільярдів гривень, а жорсткі обмеження щодо реклами азартних ігор дадуть поштовх для зменшення надходжень доходів до бюджету України. Окрім того, замість одного органу, який регулює ринок азартних ігор та лотерей буде створено два органи виконавчої влади, що збільшить фінансове навантаження на державний бюджет України.
Під час збройної агресії російської федерації, держава повинна створювати сприятливі та комфортні умови для ведення бізнесу задля залучення якнайбільше інвестицій, а тому прийняття законопроекту саме в такій редакції може негативно вплинути на ринок азартних ігор в цілому.
Старший юрист
Олег Лигін
